29/05/2020
29/05/2020

Транс*атлет Кріс Мозіер на відборі на Олімпійські ігри

Мозіер перший трансгендерний атлет, який подався на відбір і брав участь в Олімпійських іграх у тому гендері, в якому він себе ідентифікує. 

У 2015 році Кріс Мозіер став першим відомим трансгендерним атлетом у складі чоловічої збірної США. Зокрема, він 6 разів брав участь у дуатлоні та тріатлоні, а також був першим транс*спортсменом, якого спонсорував Nike. 

Тож що може бути кращим, ніж спробувати новий вид спорту за кілька місяців до Олімпійських ігор? Зустрічайте Кріса Мозіера спортсмена, який займається спортивною ходьбою! 

У вересні на своєму першому змаганні зі спортивної ходьб з дистанцією 5 кілометрів він став чемпіоном країни. На другому змаганні в жовтні пройшов 50 кілометрів. Також Кріс, сміючись, згадав випадок, коли один з двох чоловіків, з якими він йшов у ногу, спитав, що є важчим: зробити камінг-аут як транс*чоловік чи як спортсмен, який займається спортивною ходьбою. Кріс подався на відбір на Олімпійські ігри в цьому виді спорту та став 12-им у країні, почавши тренування у травні.

Його третє змагання було в суботу: Олімпіада, 50-кілометрова дистанція, у Санті (Каліфорнія) поблизу Сан-Дієго. Кріс рано вибув зі змагання через розрив меніска в правому коліні.

Однак, стартувавши в цьому змаганні, Мозіер став першим трансгендерним атлетом, який подався на відбір і брав участь в Олімпійських іграх у тому гендері, в якому він себе ідентифікує. Він також перший транс*чоловік, який змагався з чоловіками на змаганнях такого рівня. 

Такі змагання сильно відрізняються від  звичного для нього дуатлона зі спринтерською дистанцією, щоскладається з бігу, велосипедної їзди та ще одного бігу.

Ми поспілкувались з Мозіером якраз перед гіркою радістю його появи на змаганнях у суботу. 

Інтерв’ю було скорочене та відредаговане для кращого розуміння.

Тож, як ти натрапив на спортивну ходьбу?

Мій друг з Чикаго, який займається спортивною ходьбою дистанцією 50 кілометрів, спитав, чи я коли-небудь думав про спортивну ходьбу. Він також сказав, що вважає, що мені б вона добре вдавалась. Власне, з цього все почалося: хтось вірив у мене та казав, що я міг би бути успішним у чомусь. Я завжди можу самовдосконалитись як бігун, але це був абсолютно новий виклик.

У дуатлонах та тріатлонах ти переважно бігаєш від 3 до 10 кілометрів. Як тобі вдалося вирости до 50 кілометрів?

У дистанції є дещо, що відповідає мені. Я брав участь у спринтерських дуатлонах, які є швидкими та імпульсивними. Але, що я люблю найбільше, це тренування перед довшими змаганнями протягом тривалого часу. У цьому є щось терапевтичне. 

У мене був короткий забіг перед відбором, і на змагання я прийшов недотренованим. Вперше я змагався на дистанції  5 кілометрів, і став чемпіоном країни в своїй віковій групі. Моє друге змагання 50 кілометрів, і таким чином я опинився тут. 

Але перехід з 5 до 50 кілометрів я не рекомендую.

Яким було сприйняття тебе як спортсмена в новому виді спорту та транс*атлета?

Ця спільнота була неймовірною. У мене вже був великий досвід у дуатлоні та тріатлоні видах спорту, якими я займався під час трансгендерного переходу. Ці види спорту були зі мною, коли я проходив через свій процес, зміну свого імені, займенників та категорій, і я відчував підтримку.

Я не знав, чого очікувати від переходу в новий вид спорту, однак мене справді дуже тепло зустріли. Всі пропонували поради та казали, що хочуть і можуть допомогти мені у разі потреби. Я справді думаю, що люди хотіли допомогти мені досягтиуспіху.

Тож ти перейшов від швидкого та імпульсивного мислення до більш повільного та стабільного. Як би ти порівняв змагання із спортивної ходьбита дуатлони і тріатлони?

Біг це те, що я можу робити, не думаючи. Зі спортивною ходьбою мені потрібно бути уважним до кожного руху, кожного фрагменту та форми. Це і є різниця між спортивною ходьбою та бігом, одна нога на землі протягом всього часу. Це не рух, який природно приходить до мене та, як я здогадуюсь, до кожної людини. Я постійно думаю про свою форму. 

Пройшло лише кілька місяців. Як ти вирішив спробувати податись на відбір на Олімпіаду?

Це був новий виклик. У дуатлоні чемпіонат світу це найвище, куди я можу піти, але хто б не хотів бути олімпійцем?

Частина мене постійно ставить мені цілі. Водночас я знаю, що у моїх успіхах є також успіхи моєї спільноти. Щоразу, коли я досягаю нового рівня, іншому транс*атлету ставатиме легше проходити на наступний рівень. 

Хоча я не починав цей шлях з думками про те, як я стану олімпійцем. Моєю ціллю було пройти на відбір. Я тут точно найменш досвідчена людина: є людина, яка вдев’яте подається на Олімпійські змагання, а я змагатимусь тут вперше. 

View this post on Instagram

For all those following along: Today was incredible and heartbreaking. I ended up my very first DNF (did not finish), pulling out of the race early with a knee injury. . Since making it to the Olympic Trials was my main goal last year, I feel extremely accomplished. I started training in a new sport in May 2019. In January 2020, I was ranked 12th & toe the line with the best men in the nation. . I wanted come here today and have this experience and make history and celebrate. And with it being such a big, special race I had to line up; but the truth is my leg has been hurting for a long time and this morning I had two options: go all out today and hurt myself even more, or exit early and live to race another day. . I made the tough but wise choice. I have a torn meniscus in my right knee and will be looking at surgery very soon (but first any other options! DM me suggestions please!) . Despite the agony of watching most of this race from the sideline, I had a wonderful experience. I feel blessed to be here. I can’t downplay the significance of starting the race or the fact that I only started racewalking seven months ago and have done only two races prior – a pretty awesome beginning to my new sport. . This is just a step on my journey. @coach.robyn told me today: “progress is not a straight line” It’s true. . It’s all good as long as we are moving forward. And forward isn’t always a straight line either. This isn’t the end – on the contrary, this is very early in this new chapter. And I will say now with confidence: this is not my last race or last Olympic Trials. . Thank you to everyone who sent well wishes, good luck, and good vibes this weekend, and thank you for all support and congratulations throughout. Thanks for your text messages and videos – I felt the love and you really showed me what you’re about. ✊ . I really appreciate you being along for the ride. 🙏 Buckle up – we’re going to fix this knee and really let it rock! . #imagedescription Chris Mosier zips up a blue @nike jacket after withdrawing from the Olympic Trials race with a knee injury. . #transathlete #history #racewalking #nike #nikerunning #olympictrials #dnf #nodaysoff #nobaddays

A post shared by Chris Mosier (@thechrismosier) on

Більшість атлетів достатньо тиха у дні перед змаганнями. Твої ж акаунти в соціальних мережах були переповнені оновленнями щодо того, як у Південній Дакоті проголосували за закон 1057, який передбачає кримінальну відповідальність для медичних працівни_ць, які виписують препарати, які блокують пубертатний розвиток чи гормональні ін’єкції.

У мене нема можливості мовчати, оскільки зараз саме час, коли мені потрібно говорити. Зараз у щонайменше 8 штатах на столі лежить закон, який буде «ефективно» протидіяти участі в змаганнях транс*спортсмен_ок зі старших шкіл у тому гендері, в якому вони себе ідентифікують. Для мене дуже важливо використовувати платформу, яка в мене є, щоб говорити проти цих законів та інформувати людей про них.

Що далі?

Мій фокус уваги на додачу до спортивної ходьби повернеться назад до дуатлону. Я буду намагатись пройти в збірну США навесні 2021 року, а чемпіонати світу вже восени. Я також намагаюсь розібратись, як американська збірна з легкої атлетики взаємодіє зі змаганнями зі спортивної ходьби, і мене абсолютно не лякає, що я звучу як абсолютний новачок. 

Для мене це все про прокладання шляху для всіх транс*спортсмен_ок, які прийдуть після мене. 

Джерело: nytimes.com
Авторка: Alexandra Genova
Перекладач_ка: Dzvenyslava Shcherba
Редакторка: Olesya Sviridova

 

Spread the love

    Leave a Reply

    Your email address will not be published. Required fields are marked *