30/11/2020
30/11/2020
30/11/2020

Зрушення й виклики МКХ-11

У червні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала оновлену версію свого великого Міжнародного класифікатора хвороб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям. У ньому на нас чекала не менш колосальна зміна, про яку варто сказати, а саме винесення «гендерної невідовідності» у новий розділ, що стосується сексуального здоров’я, з розділу про психічні розлади.

Ця зміна була довгоочікуваною, адже в останні роки провідною ідеєю при діагностуванні став відхід від маркування людей, чия гендерна приналежність не відповідала приписаній при народженні статі, як таких, що мають психічні проблеми.

Лейл Сей, координаторка групи Підлітки та уразливі групи населення при ВООЗ, пояснює, що це пов’язано із підвищенням обізнаності про здоров’я трансгендерних людей. «Ми прибрали [трансгендерність] з розділу про психічні розлади, адже ми вже краще розуміли, що це не пов’язаний із психічним здоров’ям стан, і залишити все, як було, означало би збереження стигми, – пояснює вона. – Для того, щоб зменшити стигму, надаючи при цьому необхідну медичну допомогу, трансгендерність і було перенесено до іншого розділу у новому Класифікаторі».

Вона вважає, що такі зміни допоможуть покращити надання медичної допомоги транс*персонам. «Виключення гендерної невідповідності з розділу психічних розладів має зменшити стигму та допомогти кращому соціальному сприйняттю людей, що мають гендерну невідповідність. Що ж стосується надання медичної допомоги, то ми не очікуємо глобальних перемін, оскільки залишаємо трансгендерність в Класифікаторі; тим не менш, подолання стигми дозволить отримувати допомогу більшій кількості людей», – коментує Сей.

Нове видання МКХ – одинадцяте – поступово замінить попереднє затверджене видання (що вийшло на початку 1990-х років) та набере чинності у 2022 році.

Це не вперше ВООЗ змінює своє ставлення до біологічних особливостей, що зазнавали стигматизації – так, поступово гомосексуальність з розділу сексуальних девіацій у шостому виданні Класифікатора перейшла до демедикалізації у десятому. Подібним чином зміни в МКХ мають на меті змістити акцент з гендерно-обумовленої поведінки до благополуччя осіб, що мають гендерну дисфорію.

Лейл Сей також наголосила, що таке рішення було результатом співпраці правозахисних організацій на наукового кола. «Звісно, було важливо почути голоси пацієнтів, і так ми робимо в багатьох напрямках нашої діяльності, але в цьому випадку рішення базувалось не лише на фідбеку від правозахисних груп. Усі існуючі матеріали були опрацьовані та обговорені за участі зовнішньої консультативної групи, і беручи до уваги наукову базу з цього питання, зворотній зв’язок від професійної спільноти та зацікавлених осіб, ми сформулювали рішення. Так само, як свого часу гомосексуальність було повністю виключено з Класифікатора, в цьому випадку також рішення базувалось на науковому розумінні того, що нема підстав медикалізувати трансгендерність».

Це маленький, але важливий крок для людей, чия гендерна ідентичність не відповідає статі, приписаній при народжені (а таких людей – приблизно – 1 на 200).

Повне ж вилучення гендерної невідповідності з МКХ могло би поставити під загрозу отримання медичної допомоги, що має на меті зменшення негативних наслідків гендерної дисфорії.

Але той факт, що трансгендерність більше не вважається психічним розладом, відкриває нові шляхи для допомоги, і, можливо, змінить погляд суспільства на транс*персон.

Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я викликала занепокоєння активіст_ок інтексекс-руху через те, що в новому виданні Класифікатора не лише зберігається колишній погляд на питання інтерсекс-людей, а навіть додається новий діагноз для інтерсекс-дітей.

У той час, коли виключення трансгендерності з МКХ викликало схвальні відгуки, інтерсекс-активіст_ки виражають стурбованість з приводу іншої частини Класифікатора, який не було відредаговано.

Інтерсекс – термін, що використовується щодо людей, які народились із варіаціями фізичних характеристик, наприклад, хромосом чи репродуктивних органів, що не збігаються з традиційними визначеннями «жіночого» та «чоловічого».

OIIEurope, одна з найголовніших правозахисних груп інтерсекс-людей на континенті, підкреслює, що ВООЗ не виключила з Класифікатора інтерсекс як розлад, незважаючи на критику МКХ з боку правозахисних організацій та самих інтерсекс-людей.

Ден Крістіан Гаттас, що займає пост виконавчого директора OIIEurope, заявляє: «Виключення трансгендерності зі списку психічних розладів – важливий крок, що мав бути зроблений вже давно. Проте ми дуже занепокоєні тим, що ВООЗ не скористалася шансом депатологізувати інтерсекс-статус і таким чином рухатися в бік зменшення кількості випадків порушення прав, з якими стикаються інтерсекс-люди в сфері охорони здоров’я».

Оригінальне бачення інтерсекс як розладу було збережене, незважаючи на співпрацю багатьох інтерсекс-активіст_ок з ВООЗ з метою усунення стигми в сприйнятті їх суспільством.

Окрім того, що ВООЗ залишила інтерсекс у розділі розладів, деякі активіст_ки критикують також внесення до МКХ окремого діагнозу, що стосується лікування інтерсекс-дітей.

Багатьом інтерсекс-людям роблять операції для того, щоб надати їхнім геніталіям прийнятний для бінарного сприйняття вигляд «чоловічих» або «жіночих», одразу після народження або у ранньому дитинстві, а отже, про згоду мови не може й бути. І це – за дослідженням HumanRightsWatchта interACT – має значний негативний вплив на їхнє подальше життя.

Кітті Андерсон, співголова OIIEurope, критикує оновлений Класифікатор за діагноз, який може збільшити кількість операцій, які робитимуться інтерсекс-дітям без їхньої згоди. Андерсон каже: «МКХ-11 встановлює новий діагноз – «гендерна невідповідність у дітей», проти якого виступали як транс*, так і інтерсекс-експерти. У 2015 році група інтерсекс-експертів вже наголошувала, що цей діагноз не має доцільності з медичної точки зору й підвищує ризик посилення стигматизації та дискримінації».

Також співголова додає: «Для інтерсекс-дітей так звані нормалізуючі процедури часто виправдовують «необхідністю» відтворити тілесну відповідність – наприклад, шляхом видалення «невідповідних» органів або формування «відповідних» через призму стереотипного бачення чоловічої чи жіночої анатомії. Ми дуже стурбовані щодо цих практик, що можуть розвиватися, базуючись на цьому діагнозі».

Нагадаємо, що у 2017 році правозахисна організація Amnesty International жорстко засудила ці інвазійні хірургічні втручання для «нормалізації» інтерсекс-дітей як такі, що порушують права людини.

Авторка: Kira  Kriger

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Spread the love