21/07/2019
21/07/2019

КиївПрайд очима транс*людей

Однією з найгучніших подій літа для Києва та всієї України вже декілька років є КиївПрайд та особливо Марш Рівності. Ніхто не залишається осторонь. І немає значення, підтримуєш ти Прайд або засуджуєш – ти обов’язково будеш про нього говорити.

Цьогорічний Марш Рівності зібрав близько 8 000 людей і став найбільшим за всю прайд-історію України. Окремі представни_ці та ініціативні групи від транс*спільноти завжди були присутніми та помітними на попередніх Маршах, проте цей рік був по-своєму поворотним для транс*спільноти за кількістю та видимістю. Про це TrasnUnity поговорили з учасниками КиївПрайду.

особисте фото

Анастасія Ева Домані, членкиня оргкомітету КиївПрайд-2019

«Участь трансгендерних людей у Марші Рівності говорить як мінімум про те, що ми є та готові бути видимими, боротися за свої права й проти випадків дискримінації, безкарності насильників.

По-друге, Марш – це важливий майданчик для комунікації всередині транс спільноти, коли люди приїздять з різних регіонів, спілкуються наживо, разом переживають емоції, діляться досвідом й інформацією. Бо не секрет, що основною платформою для спілкування були та є соцмережі. Марш Рівності та усі дні в Києві дозволяють налагодити контакти між активіст_ками різних організацій та ініціативних груп.

По-третє, участь у Марші – це для декого перемога над своїми страхами, невпевненістю та комплексами. А ті, хто ще не наважився прийти в колони, привід замислитися: або продовжувати «сидіти в шафі» й постійно жалітися, або наважитися на хоробрий крок і заявити про свої права, виходячи на мирне зібрання.

По-четверте, ми зараз починаємо боротися за імплементацію депаталогізації у вигляді МКХ-11 в Україні й потрібно продемонструвати єдність, силу та видимість трансгендерних людей країни, наших союзників. Це актуально вписується в тему КиївПрайду-2019 – «Свобода. Єдність.Боротьба».

фото Tatiana Turchyn

Інна Ірискіна, координаторка трансгендерного напряму ГО «Інсайт»

«Під час загальних ЛГБТ-заходів трансгендерні люди часто опиняються в тіні. Суспільні дискусії, чи то в поганому, чи то в доброму ключі, відбуваються здебільшого навколо цисгендерних чоловіків – геїв. Та ми не маємо чекати, доки на нас також звернуть увагу. Треба самим виходити та привертати її до себе. Якщо ми, транс-люди, хочемо, щоб наше становище змінювалося на краще – нам треба показувати, що ми є, і ми готові боротися, щоб його змінювати. І Марш Рівності – одна з таких великих нагод, коли можна вийти та відкрито заявити про себе.

Так, іноді це страшно, і може здаватися, що якщо сидіти тихо, то тебе принаймні ніхто не зачепить. Але водночас сидячи тихо нічого й не досягнеш. Звісно, це завжди особистий вибір, та чим більше нас будуть видимими – тим скоріше ми станемо невід’ємною частиною суспільства, з якою воно буде рахуватися та права якої поважатиме».

фото Rina Kostenko

Фрідріх Чернишов, лідер організації Trans*Generation

«Питання видимості транс*спільноти актуальні не тільки в розрізі невидимості його в українському суспільстві, а й у ЛГБТ+ спільноті. Ми часто чуємо від різних ЛГБТ, а точніше – ЛГБ організацій, що транс*спільнота завжди свариться між собою, що нас мало й ми не можемо домовитися, що для нас важливо, не можемо це донести до інших. А отже, ці організації будуть самі вирішувати, що нам потрібно і як треба закривати наші потреби. Тому Trans*Generation виходить на Марш, щоб показати, що ми є, нас багато, що ми готові об’єднуватися та готові домовлятися, що ми відкриті до співпраці, а головне – що ми самі будемо вирішувати, що нам потрібно.

Дуже важливо зазначити, що в колоні Trans*Generation будуть транс*люди з усіх куточків країни та усіх транс*ідентичностей. Зокрема й небінарні люди, проблеми яких часто ігноруються взагалі.

Також ми виходимо на Марш, щоб привернути увагу до стигми та порушення прав людей, прав транс*людей, які є у нашому суспільстві. Офіційне гасло, з яким Trans*Generation виходить, – це «Трансформуймо суспільство». Воно у повній мірі відображає ту просвітницьку й адвокаційну діяльність, яку веде організація».

Яна Лишка (в центрі) на івенті КиївПрайду по трансгендерності, 2019 р

Яна Лишка, членкиня волонтерської команди інформаційного ресурсу TransUnityLife, координаторка регіонального представництва ГО «Інсайт» у Луцьку

«Участь трансгендерних людей у Марші Рівності є життєвою необхідністю для нас. Адже наша спільнота досі юридично дискримінована в Україні та не має рівних прав з цисгендерними людьми. Транс-люди мусять проходити складну процедуру визнання свого права бути собою. І без видимості нас і далі сприйматимуть, як «статистичну похибку», та не рахуватимуться. Невидимих не беруть до уваги. Лише говорячи про свої проблеми, протестуючи проти порушення своїх прав, трансгендерна спільнота зможе добитися в Україні ратифікації МКХ-11, депаталогізації транс-переходу, зняття обмеження на усиновлення та удочеріння дітей.

Мені було радісно брати участь у нещодавніх івентах КиївПрайду на тему трансгендерності. Радісно було бачити, коли дівчина, не приналежна до ЛГБТ+ спільноти, насамкінець встала, розплакалася та сказала, що наші виступи дозволили їй зрозуміти нас. Радісно читати, коли мені потім писали в приват, що після знайомства з трансгендерними людьми трансфобні упередження у дописувачки зникли.

Закритість транс-людей – це закономірна реакція на загрози з боку трансфобних радикалів та стереотипно-упередженого ставлення значної маси суспільства, яке немає адекватної інформації про нас. Але без відкритості, без того, щоб люди побачили і почули нас, діалогу не відбудеться і дискримінація не припиниться. Тому участь трансгендерних людей у наймасштабнішій річній ЛГБТ+ акції в Україні є нашим шансом у боротьбі за дотримання прав людини».

фото Tatiana Turchyn

Джул, волонтер_ка «Гей-альянсу України» та співкоординатор_ка волонтерства МаршуРівності-2019

«Три роки тому я були єдин_ою транс*людиною – волонтер_кою в команді Марша Рівності, зараз нас вже п’ятеро. Так, хтось скаже, що це небагато, але поступово транс*люди стать все більш видимими та активнішими в ЛГБТ+ спільноті. Ми є, і ми разом з усіма творимо нашу історію!

Мене дуже тішить, що цього року транс*люди йшли не тільки як частина ЛГБТ організацій, а й своєю окремою організацією. Це свідчить, що ми стаємо згуртованішими, що готові голосно заявляти про себе та свої права!»

фото Ріна Костенко

Брунгільда Голден, голова Дніпропетровського осередку «Гей-альянсу України» в місті Кривий Ріг

«Так склалося, що багато організацій проводять івенти під символікою ЛГТБ+, але насправді на цих івентах представлені лише геї та лесбійки. Тому на таких заходах не враховуються потреби транс*людей, відсутні гасла та пропозиції від представників і представниць транс*спільноти, проблеми транс* залишаються в «тіні».

Я вважаю, що представни_цям транс*спільноти вкрай важливо брати участь у різних івентах та маршах рівності, щоб привернути увагу та вирішити ті проблеми, з якими наразі не стикаються представни_ці інших дискримінованих груп, та побороти трансфобію, яка, на жаль, досі трапляється навіть в ЛГБ просторі.

Долучайтеся до великого прайд-руху в Україні та у світі! Разом ми переможемо!»

Spread the love

    Leave a Reply

    Your email address will not be published. Required fields are marked *