Ініціативна група Лавандовая Угроза у співпраці з Благодійною організацією «Інша» («Иная») за підтримки Євразійської Коаліції з Чоловічого Здоров’я провели у 2018 році дослідження «Медичне обслуговування трансгендерних людей в Україні: виявляємо проблемні точки». Офіційні результати у вересні активісти представили в Одесі, Києві та Ужгороді.

Мета дослідження полягала у виявленні проблем, з якими доводиться мати справу транс*людям, та ситуацій, що заважають отримати кваліфіковану та своєчасну медичну допомогу та прямо не пов’язані з медичним переходом. Участь в опитуванні взяли 75 респондент_ок.

«Необхідність цього дослідження пов’язана з тим, що при обговоренні трансгендерності та медицини не розглядаються питання, які не стосуються медичного переходу, – розповідає Дан Ауте, один з авторів дослідження. – При цьому з мого власного досвіду – дуже багато транс*людей відчуває стрес при будь-якому зверненні до лікарів. І, як наслідок, намагається до них не звертатися, аж поки ситуація не буде потребувати термінового медичного втручання».

За результатами опитування, більшість транс*людей (77% з тих, що потребували медичних послуг, або 61% всіх респондент_ок) звертались протягом останнього року за медичною допомогою.Найчастіше трансгендерні люди не звертались за медичною допомогою до тих спеціалістів, допомоги яких найбільше потребували: ендокринологів, психологів, психіатрів, гінекологів, терапевтів та сімейних лікарів. У 77% випадків причина небажання звертатися по медичну допомогу – це страх перед трансфобією медичних працівників.

Також дослідження дозволило визначити найпоширеніші проблеми в отриманні медичних послуг трансгендерними людьми:

• медичні працівники не готові працювати з трансгендерними пацієнтами через відсутність інформації (так вважає 83% опитаних) та незнання протоколу допомоги людям з гендерною дисфорією (70% опитаних);
• упередженість медичних працівників, пов’язана з тим, що трансгендерність прив’язана до психіатричного діагнозу (з цим погоджуються 64% респондент_ок);
• трансфобія у медичній сфері та ігнорування потреб трансгендерних пацієнт_ок (по 61% опитаних).

Виявилося, що часто трапляються ситуації, коли пацієнт_ки змушені більше платити за ті самі медичні послуги лише через трансгендерний статус (з цим погоджується 57% учасни_ць дослідження).

«Мені би хотілося, щоб у лікарів не було упередженого ставлення, їхня думка лише їхня і ніхто не буде доводити їм протилежного, але допомагати людям вилікуватися — це їхня робота. І на роботі не місце особистим упередженням. Хочу, щоб психологи в нашій країні краще вчилися за своєю спеціальністю, у мене складається таке враження, ніби всі вони не профі і в їхніх словах більше їхньої думки, ніж медицини», – у коментарі до онлайн-анкети зазначи_ла учасни_ця дослідження.

Завантажити результати дослідження

Матеріал підготував: Тобіас Мур