Від Сильвії Рівери до Місс Мейджор (Miss Major): знайомтеся з трансгендерними та гендерно-неконформними активіст_ками США.

У жовтні ми (у США – прим. пер.) святкуємо місяць ЛГБТК історії, і на честь цього NBC News випустили огляд ключових моментів та осіб ЛГБТК історії під назвою NBC Out. Щотижнева добірка містить фото з ЛГБТК архівів Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Останній тиждень присвячений цифровим фото-архівам та Проекту усної історії транс*персон (Transgender Oral History Project). До широкого використання слова «трансгендер(ний)» у ранніх дев’яностих, такі люди часто використовували слова «трансвестит» чи «королева» для опису себе.

Сильвія Рівера | 1951-2002

Сильвія Рівера була захисницею прав трансгендерних людей та безпритульних з центра Нью-Йорка. Вона почала користуватися косметикою, коли була в четвертому класі; її вигнали з дому в ранньому віці, і незабаром після цього вона стала секс-робітницею на Таймс-Сквер. Рівера часто жила біля пірсів на Кристофер стріт у Грінвіч-Віллидж, які були притулком для ЛГБТ молоді впродовж десятиліть. Вона була засновницею транс*групи під назвою STAR (Street Transvestite Action Revolutionaries). Разом із іншою транс*іконою Маршею П. Джонсон, Рівера утримувала притулок для безпритульних транс* та гендерно-неконформних людей. Рівера також була присутня на Стоунволлському бунті 28 червня 1969, коли відвідувач_ки Стоунволл-інну збунтувалися проти поліцейського рейду. Як розповідають, вона сказала: «Я не пропущу ані хвилини цього – це революція!». ЇЇ попіл розвіяли з пірсу над річкою Гудзон.

Керрі Дейвіс, що керує програмами і стратегіями в нью-йоркському ЛГБТ центрі, каже, що Рівера допомогла розширити рух за права гомосексуалів і перетворити його на рух за права ЛГБТК людей. «Сильвія хотіла допомагати бідним, безпритульним, гендерно-неконформним, небілошкірим людям. Вона використовувала свій статус аутсайдера, щоб допомогти впровадити зміни». У 2004 році мер Нью-Йорка Майкл Блумберг перейменував перехрестя вулиць Крістофер і Гудзон на «дорогу Сильвії Рівери».

Незадовго до своєї смерті Рівера критикувала фокус ЛГБТК груп на лесбійках, геях та бісексуал_ках. «Однією з наших головних цілей є руйнування Кампанії за права людини, бо я втомилася сидіти на задньому бампері. Ми вже навіть не на задніх місцях в автобусі, ми на задньому бампері. Сучка на колесах повертається».

Марша П. Джонсон | 1945-1992

Марша П. Джонсон була одніію з найвідоміших транс*активісток з ранніх днів «руху гомосексуалів» у Нью-Йорку. Вона товаришувала з Сильвією і часто виступала разом з нею за права транс* і квір*людей. Вона переїхала до Нью-Йорку після закінчення школи, а у віці 23 років вже була на передовій Стоунволлського бунту, під час якого відвідувач_ки бару чинили спротив поліцейському рейду. Та подія стала іскрою сучасної боротьби за права ЛГБТК людей.

Тіло Джонсон знайшли у річці Гудзон у 1992. Вважалося, що це було самогубство, але деякі її друзі та активіст_ки вважали, що її вбили. Суперечки з приводу її смерті вказують на кричущу реальність: транс*жінок, особливо небілошкірих транс*жінок, вбивають по всій країні неймовірно часто.

Лі Брюстер | 1943-2000

Лі Брюстер був драг квін, гендерно-неконформним новатором та засновником Queens Liberation Army. Під час Хелловіну 1969 року Брюстер, який використовував займенники «він/його», заявив, що збирається зайнятися швейним бізнесом.

Брюстер мав магазин у нижньому Манхеттені під назвою «Марді Гра бутік Лі», який був, мабуть, найбільшим магазином одягу для драг квін у світі. У магазині продавалися «плаття 30 розміру і туфлі з блискітками на платформі 15 розміру для чоловіків, які іноді хотіли би бути чимось іншим», як було сказано у некролозі Брюстера у Нью-Йорк Таймс. Він завідував драг балами та був проти мейнстримного руху за права гомосексуал_ок у 70-х, що боролися за респектабельність, а не за права драг квін. До того, як він став гуру гламуру, Брюстер був звільнений з Федерального бюро розслідувань через те, що він був гомосексуалом.

Міс Мейджор | 1940-

Міс Мейджор Гріффін-Грейсі, яку більшість знає як «Міс Мейджор», відома своєю правозахисною роботою, мета якої – забезпечення прав та благополуччя транс*людей, що перебувають за ґратами. Вона також була присутня на Стоунволлських бунтах, а наразі є почесною виконавчою директоркою Transgender Gender Variant Intersex Justice Project. Сьогодні вона живе в Літл Рок, штат Арканзас, де хоче відкрити House of GG’s, «перший притулок та інноваційний навчальний центр спеціально для транс*людей у США». Про Міс Мейджор можна також дізнатися з документального фільму «MAJOR!».

Дін Спейд | 1977-

Дін Спейд – засновник проекту Sylvia Rivera Law Project (SRLP), на меті якого є «забезпечення можливості всіх людей самовизначати власну гендерну ідентичність та експресію, незалежно від їхнього прибутку чи раси, без переслідування, дискримінації чи насилля».

Спейда арештували в 2002 році через те, що він пішов до чоловічої вбиральні у Гранд Сентрал Термінал у Нью-Йорку. У Проекті усної історії транс*персон Спейд описав те, що відчував після арешту: «Якщо мене заарештували через використання вбиральні, то це, мабуть, тому, що мене не так зчитали. Мені було дуже боляче, неймовірно боляче. Але через ту ситуацію я подався на грант, аби започаткувати SRLP».

Наостанок

Цифрові архіви Нью-Йоркської публічної бібліотеки містять кілька колекцій, пов’язаних з ЛГБТК історією. Бібліотека має архіви важливих організацій, наприклад, нью-йоркського Товариства Маттачіне та Альянсу гей-активістів, документи таких активіст_ок, як Барбара Гіттінгс, а також величезні фонди ЛГБТК поп-культури. Бібліотека також організовує нью-йоркський Проекті усної історії транс*персон.

Про нью-йоркський Проект усної історії транс*персон

Це колективний архів спільноти, який працює над тим, щоб задокументувати боротьбу та стійкість транс*спільноти Нью-Йорка. Проект працює, щоб побороти стирання транс*життів та записати різноманітні історії гендеру та того, як він поєднується з расою та расизмом, бідністю, інвалідністю, старінням, міграцією, сексизмом та СНІД. Проект надаємо перевагу історіям вразливих транс*спільнот, які боряться за структурне розподіл суспільних благ, боряться з відсутністю гарантії на житло, безпритульністю, контролем та переслідуваннями.

Проект публікує у вільному доступі записані інтерв’ю з транс*жителями Нью-Йорку, а також заохочує волонтер_ок-інтерв’юер_ок та оповідач_ок пропонувати свої матеріали. Будь-хто, хто ідентифікує себе як транс* чи гендерно-неконформну людину, а також є резидент_кою Нью-Йорка, може зробити свій вклад. Усі інтерв’ю знаходяться у відкритому доступі і мають ліцензію для безкоштовного поширення витворів культури, тож їх можна вільно і безкоштовно використовувати.

Переклад: Кей
Джерело: NBC News