Нормативне регулювання процесу переходу

Новий медичний протокол надання допомоги транс * гендерним людям включає такі етапи:

1. Звернення до сімейного лікаря або терапевта і отримання напрямків до психіатра і (якщо необхідно) ендокринолога.
2. Отримання діагнозу від психіатра (до протоколу включено пункт обов’язкової психотерапії, яка може тривати до двох років, проте це є предметом вибору доктора).
3. Отримання (якщо необхідно) рецепта на гормонотерапію і її старт у ендокринолога.
4. Отримання довідки встановленого зразка від сімейного лікаря або терапевта з діагнозом і зазначенням, що вироблено медичне втручання. Цей документ підтверджується лікарсько-консультаційною комісією, яка існує на базі медичного закладу.
5. Отриманий документ є підставою для зміни гендерного маркера в документах і (якщо необхідно) проведення оперативних втручань.

Наступні етапи  не регулюються медичним протоколом і відносяться вже до юридичного процесу.

1. Подача заяву в РАГС на зміну свідоцтва про народження на підставі медичної довідки.
2. Заява в паспортний стіл для зміни паспорта за фактом свідоцтва про народження та медичної довідки.
3. Зняття / постановка на облік у військкоматі. Для транс * чоловіків необхідно отримати військовий квиток.
4. Зміна ІПН в податковій.
5. Зміна додаткових документів: закордонний паспорт, право власності, банківські документи, дипломи і т.д.

Дуже корисним може виявитися залучення дружнь_ої юрист_ки на різних етапах зміни документів, консультації перед прийняттям того чи іншого рішення. На даний момент через тимчасовоу відсутніст правового механізму, пов’язаного з виходом протоколу, РАГСи і міграційна служба можуть відмовляти в зміні гендерного маркера. Тому зараз ця процедура проводиться шляхом отримання позитивного судового рішення на підставі отриманої довідки з діагнозом. Іншим підводним каменем може бути тривалість психотерапії, а також апеляція до «необоротного» медичного втручання. Однак, таким може вважатися і гормонотерапія, якщо вона вказана як «необоротне втручання» в укладенні ендокринолога.

Для тих транс * людей, які не хочуть або не мають можливості приймати гормони, може виникнути ряд перешкод, хоча протокол передбачає відмову від прийому гормональних препаратів і можливість отримання довідки без цього. Швидше за все, в даному випадку також знадобиться звернення в судові інстанції.

На жаль, варіант зміни гендерного маркера без діагнозу на даний момент неможливий. Для зміни імені та чи / прізвища діагноз не потрібно.

У зв’язку з наявністю діагнозу, поки що для транс * людей залишаються заборони на всиновлення, використання репродуктивних технологій, роботу з дітьми та на деяких видах виробництва.

Незаконні вимоги і дискримінація: на що ви не зобов’язані погоджуватися

На жаль, багато людей потрапляють в дискримінаційні ситуації в процесі переходу і не завжди можуть розпізнати їх. Звичайно, особливо корисним буде вивчити юридичну та медичну документацію або залучити дружніх спеціалісто_к, проте така можливість є не завжди. Тому нижче представлені основні порушення прав, з якими стикаються транс * люди в процесі медичного і юридичного переходу. Пам’ятайте, що всі ці заяви і вимоги є незаконними!

• Відмова надавати медичну допомогу на підставі наявності транс * статусу або особистих переконань доктора.
• Примус оплачувати медичні послуги, нібито запобігають аутинг (окрема палата).
• Відмова у вільному виборі доктора – громадяни України можуть звернутися до будь-якого фахівця в країні, незалежно від місця проживання.
• Дотримання застарілих процедур і вимог, яких немає в новій документації: надання дитячих фото, обстеження в умовах психіатричного стаціонару, комісія з корекції статі, хірургічна стерилізація або інші втручання як єдиний шлях зміни гендерного маркера.
• Розголошення конфіденційної інформації іншим (ваші особисті дані, статус). Пам’ятайте, що лікар не має права без вашої згоди повідомляти інформацію про вас кому-небудь, в т.ч. і вашим батькам.
• Оплата інших послуг, якщо це не передбачено офіційно.
• Надання медичної документації, довідок, діагнозів для підтвердження вашої особистості.
• Відмова у зміні імені і / або прізвища в разі їх «невідповідності» гендерному маркеру.
• Відмова у зміні гендерного маркера при наявності довідки встановленого зразка.
• Вимога виглядати «відповідно» з гендернм маркером в документах.
• Примусові огляди і маніпуляції, що проводяться без вашої згоди.
• Будь-які види насильства, в т.ч. – психологічний тиск з боку персоналу, «відмовляння» від переходу, оцінка зовнішності, віку, поведінки, способу життя і т.д.