У нашому суспільстві прийнято поділяти всіх людей на жінок та чоловіків. Це перше визначення, яке найчастіше виникає при погляді на іншу людину. І те, що переважно намагаються з’ясувати в першу чергу, якщо не вдалося «прочитати» людину відразу – до якої ж категорії вона належить. А коли з якоїсь причини не отримують чіткої відповіді на це питання – губляться, не знають, як спілкуватися з людиною, і нерідко через це реагують агресивно.

Адже це здається таким природнім: вимагати дати визначення, хто перед вами – жінка або чоловік!

Трансгендерних людей сприймають саме так: якщо не дівчинка, значить хлопчик, і навпаки – якщо не хлопчик, то дівчинка. І від людини, яка говорить, що її/його гендерна ідентичність не збігається з приписаною статтю, навіть ті, хто знайомий з трансгендерністю і готовий прийняти її, очікують того ж: що це зміна на так звану «протилежну стать». Ніби зміна позиції «жіночого» і «чоловічого» – це зміна заряду «+» на «–» і навпаки.

Але як і в багатьох інших питаннях – не все так просто.

Коли двох варіантів недостатньо

Є люди, які в певний момент життя розуміють, що не можуть або не хочуть себе відносити до однієї з цих категорій.

Їхня гендерна ідентичність, самосприйняття, не дозволяє назвати себе ні жінкою, ні чоловіком однозначно і в будь-який період часу. Хтось відчуває себе ніби між цими категоріями, хтось – в обох одразу або по черзі, а хтось ще – взагалі не може представляти себе в межах, окреслених поняттями «жінка» і «чоловік».

Таких людей називають загальним терміном – люди з небінарною гендерною ідентичністю, або небінарні люди.

Люди, яких зараз називають небінарними і часто сприймають як щось «новомодне» – існували протягом усієї історії людства. У багатьох культурах було більше двох гендерів, а також нерідко траплялися люди, що не хотіли вписуватися в рамки жіночого або чоловічого гендеру.

Звісно, вони не називали себе небінарнимі, оскільки такого терміну у ті часи не існувало. Але описів, у яких люди говорять про себе щось на зразок: «Я не відчуваю себе жінкою або чоловіком», – безліч. І зараз, коли все частіше говориться про важливість вільного розвитку особистості, коли все рідше звучить заїжджене «всі однакові», такі люди нарешті отримують можливість вийти з тіні та не намагатися постійно прикидатися кимось іншим.

Як розібратися?

Варіацій і назв небінарних гендерних ідентичностей багато. Наприклад – гендерквір, бігендер, агендер, гендерфлюїд тощо.

Чому їх так багато і як зрозуміти, що позначають всі ці слова в кожному конкретному випадку?

Найкращий спосіб – запитати у людини, як саме він/вона/вони себе позиціонує і що це для неї/нього/них значить. Адже у суспільстві, яке за замовчувнням ділить людей на два гендери – кожна небінарна людина вибирає той шлях, який відчуває для себе ближчим. І не факт, що цей шлях чітко співпаде з тим, як відчуває себе хтось з інших небінарних осіб.

Як упізнати небінарних людей?

Люди з небінарною гендерною ідентичністю, навіть якщо вони однаково називають себе, можуть виглядати і позиціонувати себе абсолютно по-різному.

Зовнішній вигляд одних може відповідати стандартам жіночої або чоловічої зовнішності, інші можуть намагатися виглядати нейтрально, щоб на перший погляд неможливо було визначити їх в межах якоїсь із цих двох категорій. Хтось може змішувати у своїй зовнішності різні маркери, що зазвичай визначаються як жіночі і чоловічі.

Також небінарні люди нерідко використовують щодо себе такі незвичні для слуху багатьох займенники, як «вони» і «воно», або чергують у своїй мові різні родові закінчення.

Займенники часто стають каменем спотикання у спілкуванні небінарних людей з непідготовленими співрозмовниками, адже для більшості людей незвично говорити (або навіть чути) про іншу людину в середньому роді, у множині або чергуючи родові закінчення.

Але це лише питання звички, адже, озирнувшись, ми побачимо, що нас оточує безліч речей, які ще нещодавно неможливо було навіть уявити. Зараз мало того, що ці речі увійшли в наше життя, ба більше – його складно уявити без них.

І безліч слів, які ми стали використовувати в своїй мові, набагато складніші, ніж звернення до кого-то з друзів із займенником, наприклад, «вони».

Поведінка, звички та інтереси небінарних людей – це також весь спектр, доступний людству, і відрізняється від прийнятого набору тільки тим, що люди з небінарною гендерною ідентичністю частіше вибирають собі заняття до смаку, не керуючись тим, що «повинні» знати і вміти окремо жінки і окремо – чоловіки.

Тому при всьому різноманітті груп і визначень немає якоїсь чіткої класифікації, переліку ознак, за якими будь-хто міг би відразу визначити гендерну ідентичність тієї чи іншої людини. Це особисте, внутрішнє самовідчуття, яке є частиною особистості і яке ніхто не має права заперечувати або висміювати.