Запити та проблеми, з якими звертаються до психотерапевт_ок трансгендерні люди, такі ж самі, як ті, з якими звертаються усі інші люди. Це запити про себе та свою ідентичність, про себе у стосунках, про автономію та прив’язаність, про близькість. Також, як і всі інші, трансгендерна людина має внутрішні та зовнішні проблеми, які є складним процесом взаємодії ідентичності з навколишньою реальністю. Але для трансгендерних персон ці проблеми ускладнені гендерною дисфорією, довгою історією неприйняття та переслідування у суспільстві взагалі та у медичній і психологічній спільноті зокрема (Lin Fraser, 2009).

Світова психологічна спільнота визнає психологічну та психотерапевтичну роботу з трансгендерними та небінарними людьми як зі здоровими особистостями (APA, 2018). Але, на жаль, у країнах, де діє МКБ, зокрема у країнах пострадянського простору, такий підхід не є загальноприйнятим.  На практиці трансгендерні та небінарні персони, які звертаються за психологічною допомогою, часто стикаються з дискримінацією та патологізацією з боку психолог_инь.

У діючому протоколі «Гендерна дисфорія» (2016) психотерапія вказана як бажана (але необов’язкова) процедура при переході (transition). Зараз в Україні кількість психолог_инь та психотерапевт_ок, які позиціонуть себе як френдлі-, не є достатньою для того, щоб транс* чи небінарна людина могла почувати себе у безпеці, звертаючись до будь-кого з пси-спеціаліст_ок. Офіційної статистики немає, але практична робота з транс*спільнотою дозволяє зробити виносок, що значна кількість Т*персон стикалася з з проявами дискримінації при зверненні до спеціаліст_ок з психічного здоров’я.

Психотерапія – це простір, в якому людина на клієнтському місці має почуватися у безпеці для того, щоб ділитися важливими переживаннями та занурюватися у складні теми. Відповідальність психотерапевт_ки – організувати цей безпечний простір своїм безоціночним ставленням до клієнт_ки та працювати за запитом.

Специфічними запитами, з якими звертаються транс*люди до психолог_инь або психотерапевт_ок, можуть бути: переживання гендерної дисфорії, соціалізація у власній гендерній ідентичності, камінг-аут у різних сферах життя, побудова стосунків та сексуального життя згідно з власними бажаннями та переживаннями.

Але специфічними ці запити є тільки на перший погляд. Адже їх феноменологія не відрізняється від схожих процесів в інших людей (наприклад, цисгендерних) – окрім того, що трансгендерний досвід не вписується у рамки, закладені цисгетеронормативним суспільством. І транс*люди переживають додаткову фрустрацію у вираженні себе світу – стрес меншин, який варто враховувати у роботі. Саме дисфорія та стрес меншин роблять транс*людей більш вразливою групою клієн_ток, оскільки це – додаткові стресори, які потребують адаптивних механізмів подолання.

Знання коректної термінології, принципів інтерсекційного підходу та дотримання положень етичного кодексу психолога  – запорука безпечної та плідної психотерапевтичної роботи з трансгендерними людьми.

Психологічна допомога та психотерапія є корисною для людини не тільки у будь-який складний період, а й як інструмент для розвитку особистості, психогігієни та кращого розуміння себе.

В Україні працює «Психологічна служба ГО Інсайт», яка налічує 9 психолог_инь, що спеціалізуються на роботі з ЛГБ і, зокрема, Т*спільнотою та надає безкоштовну психологічну допомогу в Києві та регіонах. Також існує навчальний курс для спеціаліст_ок з психологічного здоров’я по роботі з вразливими групами населення у недискримінаційному підході. Деякі університети, медичні заклади, професійні спілки психологів демонструють інтерес до вивчення сучасних поглядів на роботу з СОГІ. Тож можна вважати, що ситуація змінюється на краще, і трансгендерні люди вже можуть отримати безпечний простір та професійну психологічну допомогу у певному обсязі.

Звісно, ідеальною метою є ситуація, в якій емоційна безпека при зверненні до пси-спеціаліст_ки буде гарантована законодавством та на практиці, адже психологічна допомога має бути доступною для всіх.

Нікіта Карімов, гендерний та ЛГБТ-психолог, гештальт-терапевт,
співзасновник «Психологічної служби ГО Інсайт»