«Вижити на цьому березі»: транс*спільнота 50+ років в об’єктиві

Фотографиня Джесс Т. Дуган нещодавно презентувала фотопроект та книгу «Вижити на цьому березі», у якій зібрала історії 86 транс* та гендерквір людей у віці від 50 до 90 років. У проекті взяли участь представни_ці транс*ком’юніті з різних куточків Америки: від Бостона до Бірмінгема, від Лос-Анджелеса до Арканзаса.

«Поміж іншим, найбільше я пишаюся складністю цих переживань і різноманітністю нюансів. Транс* і нон-конформний досвід поширюється на всі місцевості та стилі життя, і це дійсно достатньо велика група», – розповіла Джесс журналістам. Вона хотіла підкреслити індивідуальні риси та відійти від стереориту, що всі представни_ці цієї групи – однакові.

Робота над проектом почалася у 2012 році, коли Дуган вирушила у подорож віддаленіми місцевостями зі своєю партнеркою, Ванессою Фаббре, яка проводила інтерв’ю з кожним і кожною, кого фотографувала Джесс.

«Ми почали з 25-ти портретів людей, з якими не були знайомі, – розповіла Дуган. – Створили сайт, і понад 100 чоловік звернулися до нього».

Досліджуючи нон-конформність

Джесс Т. Дуган – художниця, яка досліджує проблеми статі, сексуальності та ідентичності. Вона вивчає ЛГБТК+ ком’юніті, що впливає на тематику та стиль її робіт.

Протягом останніх десяти років вона фотографувала людей у квір* та транс*спільнотах, аби показати цей світ зсередини, таким, яким він є, а не таким, яким його уявляє суспільство.

В унікальну подорож Америкою з Джесс відправилася Ванесса Фаббре, докторка філософії, ліцензована соціальна працівниця, яка працює на факультеті жіночих, гендерних та статевих досліджень і в Інституті громадянського здоров’я Вашингтонського університету у Сент-Луїсі. Бере активну участь у роботі Американського геронтологічного товариства, Американського товариства з проблем старіння і Товариства соціальної роботи та досліджень.

Ванесса досліджує умови, в яких перебувають представни_ці ЛГБТК+ старшого покоління, та їхнє значення у контексті структурних сил, зокрема гетеронормативності, гетеросексизму і трансфобії.

«Люди зазвичай не бачать зображення трансгендерних осіб або не уявляють, як ті виглядають у старшому віці, – зауважує Фаббре. – Існує мало гендерних уявлень про людей похилого віку у транс* та гендерно-невідповідній спільноті, тому це була наша мотивація; ми хотіли зробити це для молоді».

Проект «Вижити на цьому березі: фотографії та інтерв’ю з трансгендерами та гендерквір людьми похилого віку» став особливим. Авторки шукали людей, які живуть у складних умовах на перетині гендерних ідентичностей. Головним стало зібрати осіб різного віку, національності, етнічної приналежності, сексуальної орієнтації, соціально-економічного класу та географічного розташування.

Це було, дійсно, складне завдання. Авторки проекту подорожували від одного узбережжя Штатів до іншого, відвідали маленькі містечка та завітали у великі міста. Все для того, аби задокументувати життєві історії групи людей похилого віку, про яку відомо дуже мало.

В об’єктиві

Дуган та Фаббре хотіли відійти від мейнстрімного зображення транс*персон, тому вирішили не включати у дослідження зіркових представни_ць ком’юніті. «У них є свої переваги, але ми хотіли сфокусуватися на досвіді транс*персон за межами зіркової культури чи Голлівуду, – сказала Дуган. – Ми хотіли подивитися на звичайних людей та на те, як вони проживають своє життя».

Транс* та гендерквір персони, які долучилися до проекту «Вижити на цьому березі» – не лише розповідають історії з життя та гарно позують для професійних фото. Насамперед, це люди, досвід яких охоплює останні 90 років активізму у Сполучених Штатах.

Назва проекту – рядок з пісні Ani DiFranco під назвою «Talk to Me Now» (1990 рік). «Багато хто з транс*спільноти зосереджений на виживанні, пошуку житла та роботи, можна це прочитати так, – розповіла Дуган. – Але це також про повернення до власного «я» в кінці подорожі».

До книги, зокрема, увійшли фотопортрети

• Грейс Стерлінг Стовелл, виконавчої директорки Бостонського альянсу геїв, лесбійок, бісексуалів і трансгендерів;
• Джастін Вівіан Бонд – відомої акторки з Нью-Йорка (на фото їй 54 роки);
• Герцогині Мілан з Лос-Анджелеса (на фото їй 69 років), яку Дуган називає «самовпевненою та сильною».

Ще одним питанням, яке піднімає проект, стало забезпечення медичною допомогою транс*персон старшого віку. За словами Фаббре, «якщо ви говорите про охорону здоров’я для людей у їхньому віці, ви також говорите про фінансову стабільність та зайнятість, а також про дискримінацію. І тут боротьба триває. Ми досягли певних успіхів завдяки транс*адвокації, і деякі лінії поведінки змінилися».

Дослідження Дуган та Фаббре у підсумку стало не лише черговим креативним арт-проектом. Матеріали монографії демонструють погляд на боротьбу та радощі транс*людей у процесі їхнього дорослішання. Показують, як це – жити щиро, незважаючи на зовнішні перепони.

Наостанок

Виставка триватиме до 10 жовтня у галереї Projects+Gallery (Сент-Луїс, штат Міссурі) за підтримки Barrett Barrera Projects.

Ви можете переглянути неймовірні фото за посиланням.

TransUnity також знайшли у мережі веб-версію видання (для ознайомлення).

Тобіас Мур
За матеріалами: tosurviveonthisshore.com, The Guardian, Huck,