Що спадає вам на думку, коли чуєте, що Комітет Верховної Ради України проводить круглий стіл на тему «Науково-медичні підходи до проблеми гендерної рівності»?

Можливо, спочатку це буде радісне здивування: «Ух ти! Це ж треба! Слово «гендер» вже не лякає депутатів! Питання гендерної рівності нарешті перестало бути табуйованою темою для обговорення на такому рівні – це ж чудово!»

І ви були би праві, але «на такому рівні» у цьому випадку – це на рівні дна. Тому що інакше як дном те, що відбувалося на круглому столі, назвати не можна.

Почнемо з самої назви заходу – «Науково-медичні підходи до проблеми гендерної рівності». Проблема гендерної рівності, ви розумієте? Не проблема гендерної НЕрівності, ні! Проблема рівності.

Певним особам при владі дуже тисне ідея, що люди можуть бути рівними незалежно від того, до якого гендеру себе відносять (або не відносять).

Але найгниліша частина не в цьому. Найогидніше те, що подається все це від імені науки та медицини. Науки. Та. Медицини. Зафіксуйте це у пам’яті. Щоб твердження не виглядали безпідставними, ось цитата з офіційного джерела:

«Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, підбиваючи підсумки круглого столу, підкреслила, що дана дискусія була суто в науково-медичному форматі».

А ось практично дослівні цитати спікерів (майже всі, зверніть увагу, мають той чи інший науковий ступінь):

«Учасники засідання заслухали доповідь доктора медичних наук, професора Гарника Кочаряна про сучасні деструктивні моделі статевого виховання. За його словами: «У сучасному суспільстві спостерігається тенденція до примусової гомосексуалізації».

«Примусової гомосексуалізації», розумієте? Це говорить доктор медичних наук (!), професор кафедри сексології (!), медичної психології (!), медичної і психологічної реабілітації (!) Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Світова наука давним-давно розвінчала міф про те, що орієнтацію можна «пропагувати», що когось можна «гомосексуалізувати» (зверніть увагу на «термін»!). Але … український доктор медичних наук іншої думки.

Хочете на прийом до такого сексолога? Хочете проходити психологічну реабілітацію в такого «спеціаліста»? Уявляєте, які «знання» він передає своїм студентам і студенткам?

А доктор Кочарян продовжує бідкатися: «Загалом зусилля направлені не на корекцію гомосексуальності і підтримку гетеросексуальності, а навпаки».

Тобто він цілком серйозно сумує з приводу того, що гомосексуальних людей вже не піддають «корекції». Знаєте, в чому полягала ця «корекція»? Від репаративної терапії з тортурами струмом і крижаною водою до «корекційних» зґвалтувань гомосексуальних жінок і трансгендерних чоловіків. Ну щоб вони, нарешті вже, зрозуміли, що таке гетеросексуальний «правильний» секс.

Ось за ТАКИМ сумує доктор Кочарян, професор Харківського інституту та академік Російської Академії Природознавства.

Крім того він висловився проти рівного ставлення до хлопчиків і дівчаток при вихованні:

«Ще однією деструктивною моделлю, на думку науковця, є тенденція до асексуального виховання, згідно з якою, усі діти мають виховуватися однаково, а із сексуальністю визначатися на більш пізніх етапах, коли виростуть».

Не можна, виявляється, ставитися до дітей однаково! Треба відразу їх розкласти по двох «коробках»: одна з них рожева та з бантиками, інша – синя з пістолетами, – і шмагати, шмагати по пальцях, якщо дитині в коробці тісно.

Також, за його словами, погано, якщо людина визначиться зі своєю сексуальністю сама, коли виросте. Невже, на думку Кочаряна, з сексуальністю дітей треба визначатися якомога раніше і виключно під керівництвом дорослих? Уявіть собі слоган: «Доктор Кочарян – визначуся з сексуальністю вашої дитини!»

І таких спікерів на круглому столі була ціла низка. Їх нанизали у регламенті щільно, як намистини на нитку – тільки-тільки закінчував озвучувати свою антинаукову маячню один, як одразу нитка витягувала з похмурих надр мракобісся та неуцтва іншого, йому на зміну. І так намистина за намистиною. Морок і помиї.

Щоб ви розуміли: ця сесія тривала дві з половиною години. Для людей, яким не дали слова (і прибрали дискусійну частину наприкінці), це були сто п’ятдесят хвилин гніву та скреготу зубовного.

Дев’ять тисяч секунд плювків на права людини та Конституцію України.

Чому так? А ви прочитайте офіційний (!) опис зустрічі: «Метою заходу є об’єднання зусиль органів влади, науковців та громадянського суспільства щодо визначення перспектив розвитку та реалізації медичної, соціальної та освітньої політики на основі християнських цінностей та прородинної політики в умовах євроінтеграції України».

«Медична, соціальна та освітня політики на основі християнських цінностей»… А що там у нас із 35-ю статтею Конституції? «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».

Конституція? Найвищий закон держави? Ні, не чули! Ми краще попів поназапрошуємо, тема ж «науково-медичні підходи» – за їхнім фахом, чи не так!?

На десерт коротко пройдемося по висловлюваннях інших спікерів і спікерок, щоб ви усвідомили всі глибини цього інферно з Ольгою Богомолець на чолі.

Зоя Хитра (кандидат медичних наук і вчителька біології в Технічному ліцеї Києва) журилася про жахи пропаганди презервативів (!), сурогатного материнства й абортів.

Ганна Турчинова (кандидат педагогічних наук, доцент, завкафедри іноземних мов Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова) із захватом наводила приклади скрєпних перемог над здоровим глуздом з різних країн (Росію при цьому чомусь не пригадала, але ж РФ – лідер у цьому напрямку) і запропонувала законодавчо заборонити «пропаганду гомосексуалізму і трансгендерності» (все ж таки досвід Росії не забули).

Людмила Гридковець наполегливо переконувала: «Кожна людина має право на повагу, і якщо її біологічний збій є невідновлюваним, то необхідно її адаптувати».

«Біологічний збій», «необхідність адаптувати» – ну, ви ж розумієте…

Про що ще казала пані Людмила? Тут варто приділити особливу увагу.

• Порівнювала гомосексуальність і трансгендерність із синдромом Дауна.
• Виводила причини госмосексуальності / трансгендерності з досвіду пережитого сексуального насильства, онкології та алкоголізму родичів, родових травм (ні, не тих, що при пологах, а тих, що рід-родина-клан-плем’я), непропрацьованих сексуальних травм матері і бабусі (у випадку «жіночого гомосексуалізму»).
• Оперувала настільки «науковими» термінами як «внутрішня жінка» та «внутрішній чоловік», переймалася демографічною кризою в Україні, вимиранням нації і безпосередньо звинувачувала в цьому ЛГБТ (а не жебрацькі зарплати, занадто дороге житло і божевільні гроші, які мають викласти звичайні люди на дитяче харчування, одяг, ліки, садок, школу, навчання у ВНЗ тощо).

Знаєте, який вихід Гридковець запропонувала для вирішення демографічної кризи? На її думку, СБУ має переслідувати тих громадян, які не виконують свої репродукційні обов’язки перед країною.

Давайте говорити відверто: це заклики до переслідувань не тільки ЛГБТ (хоча до чого тут ЛГБТ? Багато хто з ЛГБТ-людей є цілком щасливими батьками), але й чайлд-фрі та всіх тих, хто за медичних причин не можуть стати біологічними батьками.

Це пряме й огидне в своїй нахабності порушення Конституції України. Але їй байдуже.

Хто така пані Людмила взагалі? Кандидат психологічних наук, декан факультету психології Київського інституту бізнесу і технологій, практикуючий психолог, редактор колективної монографії «Духовно-психологічні основи християнської психології». Тобто, як і Кочарян, вчить (чому?) і (ка)лічить людей.

І такі люди представляють науку в Раді! Ви це взагалі уявляєте? Це ганьба для України та української науки. З цим треба щось робити.

Наступний круглий стіл на цю тему має відбутися у грудні-січні. Просто пам’ятайте про це, слідкуйте за новинами на сторінках активістів / активісток і в адекватних ЗМІ, та подумайте, як особисто ви можете допомогти в цій ситуації (підказка: щонайменше репостом).

В ім’я Розуму та Науки!

Автор: Tangarr Forgart, транс*активіст, тренер з раціонального мислення